Собака свербить

Іноді буває нестерпно від того, що твій улюблений вихованець мучиться, а допомогти ти йому не можеш на увазі простого нерозуміння ситуації. Ось так і у випадку, коли собака постійно свербить. І ніби бліх немає, кліщі відсутні, а пес настирливо продовжує роздирати шкіру і гризти себе. Іноді ситуація доходить до того, що шерсть вилітає клаками, а на місці її відсутності утворюються рани, що кровоточать. У цьому випадку існує можливість занесення бактеріальної інфекції. Тоді ситуація ускладнюється вдвічі. Тому ветеринари рекомендують не затягувати, а з`ясовувати причину корости.

Вушний кліщ. Здійснює свою життєдіяльність у вухах, харчуючись вушною сіркою та секретом сальних залоз. Довгий час проживає на інших ділянках шкіри тварини, поступово прогризаючи шлях до місця призначення – лімфатичних вузлів. Основним симптомом ураження вушного кліща є сильне свербіння у вусі. Собака постійно чухає цю область, трясеться і виє.

Так виглядає вушний кліщ

Гамазний кліщ. Переважно паразитують на диких птахах та мишах. Якщо таких поблизу не виявилося, як жертву вибирає собаку.

Іксодовий кліщ. Один з найнебезпечніших паразитів, що викликають інфекції – лайм-бореліоз, ерліхіоз, гемобартонельоз. Укус такого кліща призводить до найсильнішого свербежу та появи висипів. Секрет, що відокремлюється паразитом, стає причиною інтенсивних розрахунків та появи ран. Собака в процесі чухання може завдати значних ушкоджень.

Іксодовий кліщ — один з найнебезпечніших і найстрашніших паразитів

Коростяний кліщ, свербіж. Сверблячка, що викликається укусом і продуктами життєдіяльності паразитів, безпосередньо впливає на стан нервової системи собаки. Тварина сильно свербить, що призводить до небажання приймати їжу. Вихованець сильно втрачає у вазі, порушується речовий обмін, робота серцевої та дихальної систем. Локалізується висипання на голові, грудях, черевній ділянці, біля основи хвоста. Іноді запальні вогнища зустрічаються на крайньому тілі.

Собака заражена коростяним кліщем

Важливо! Відомо, що саме кліщі – переносники смертельних інфекційних захворювань.

Блохи та володарі

Від укусів бліх у собаки також спостерігається сильне свербіння. Вихованець неспокійний, постійно кусає себе, свербить. Масові атаки просто зводять тварину з розуму. Через постійні розчісування до свербіння може приєднатися бактеріальна інфекція, дерматити, екземи, кропив`янка, набряки шкіри.

Деякі види бліх є переносниками небезпечних хвороб – ендокардиту та рикетсіозу. Ці патології викликають у тварини найсильніші симптоми інтоксикації. При цьому на шкірі з`являються везикули великих розмірів. Але найбільша небезпека полягає у ймовірності зараження людини.

Нерідко блохи переносять у своєму тілі личинки хробаків. Якщо собака розгризе паразита, то ймовірність попадання гельмінта в кишечник собаки досить велика. Тому поряд з лікуванням собаки від бліх рекомендується проводити антигельмінтну терапію.

Власоєди також є причиною сильного сверблячки. Зараження відбувається під час прогулянки, при контакті з хворим собакою. Інфекція передається і від матері до цуценя. Заразитися вихованець може і з вини людини, яка принесла яйця паразитів у будинок з одягом або взуттям.

Волосоїди є переносником інфекцій та стрічкових гельмінтів. Основними симптомами впливу паразитів є:

• сильні розчісування, подряпини, ранки, роздратування та екземи;
• наявність в шерсті білих крупинок, що рухаються, нагадують лупу;
• потьмяніння, зміна кольору, втрата вовни;
• облисіння в ділянці хвоста, грудей, голови, стегон;
• спрага, відсутність апетиту;
• занепокоєння.

Увага! Власоєди зовні нагадують вошей. Їхньою відмінністю є чотирикутна форма голови. Мають жовтий або сірий відтінок. Харчуються частинками шкіри та вовни.

Алергічні реакції

Якщо собака регулярно свербить, то такий симптом може бути обумовлений алергією. Це означає, що організм негативно реагує використання чужорідного елемента. Зазвичай, все чуже і не корисне швидко з нього виводиться. У собак-алергіків все відбувається інакше. У момент попадання чужорідного організму запускається запальний процес з одночасним викиданням медіатора алергічної реакції (гістаміну) у кров. Саме ця органічна сполука відповідає за активізацію імунних клітин. Під впливом чужорідних елементів він переходить в активну фазу і проявляється у вигляді сверблячки, висипу, почервоніння, набряку, гіперемії тощо. д.

Практично завжди алергія тварині передається генетичним шляхом. Спровокувати негативні реакції організму також можуть тривалі стреси, анатомічні особливості ендокринної та нервової систем.

Перебіг хвороби у собак має особливості:

• протікає складніше, тобто, має більш тяжкі симптоми, ніж у інших чотирилапих і людей;
• велика кількість алергенів;
• симптоми найбільше виявляються на шкірі;
• з віком прояв алергії посилюється.

Викликають небажані реакції організму у собак:

• зміна корму, деякі харчові продукти;
• засоби для догляду, цькування кліщів, бліх та інших паразитів;
• вакцинація, прийом деяких ліків;
• укуси паразитів та виділення продуктів їх життєдіяльності;
• віруси, бактерії, грибки, гельмінти.

Виявлятися алергія може одразу після контакту з подразником або через час.

Поряд із сильним свербінням з`являються такі ознаки:

• з носа та очей виділяється велика кількість слизу (не має кольору, на відміну від інфекційного та вірусного ексудату);
• шкіра на подушечках лап зневоднена, пересушена, лущиться, присутня почервоніння в міжпальцевій зоні;
• висип, почервоніння, набряки, розчісування на шкірі;
• мокрі сліди у місцях, де відпочиває собака (підвищена пітливість);
• часті акти дефекації, можлива діарея;
• запалення у вухах.

Важливо! Підвищена пітливість у собак завжди говорить про проблеми зі здоров`ям. Знаходяться потові залози між пальцями лап та на морді. Пот у тварини не схожий за консистенцією на людську. Він більш в`язкий і із запахом (не псини!).

Ось відео, що показує причини чухання собак без присутності бліх та кліщів:

Відео — Чому свербить собака, а бліх немає?

Як виявляються різні форми алергії у собак

ХарчоваШкіра червоніє, формуються висипання-
собака роздирає шкіру, кусає себе через сильну сверблячку-
пліч, втрата вовни-
шкіра зневоднена, з`являється лущення-
діарея, частий стілець-
підвищене потовиділення-
кандидоз у вухахКонтактний дерматитСверблячка, набрякання, почервоніння, огрубіння шкіри-
уражається переважно очеревина, ступні, область нижче пащі, мошонка, міжпальцевий простір-
лущення та почервоніння в області подушечок лап-
порідіння вовни-
занепокоєння.
Виявляється відразу після контакту з подразникомАтопічний дерматитВражає область вух, паху, пахв, морди, лап-
зазначені області постійно вилизуються собакою
Лікарська алергіяВиникає одразу після обробки вовни, шкіри або прийому внутрішньо ліки-
локалізується на морді або у зоні обробки засобом-
прищики окреслені-
часто супроводжується анафілактичним шокомОтит алергічного походженняСверблячка, почервоніння, набряк у вухах-
підвищення температури у зазначеній області-
млявість, слабкість

Стрес

Стрес у собаки теж може призводити до того, що тварина постійно свербить. Четвероногі переносять неврози набагато важче, ніж людина. Тривалий стрес призводить не тільки до сверблячки, але і покусування, занепокоєння, посиленого вилизування певних частин тіла і навіть випадання вовни.

Собака також може:

• так носиться по квартирі по колу;
• не слухати команд господаря;
• скиглити, гавкати і вити;
• кусати хвіст;
• їсти все, що трапляється їй на дорозі;
• копати, перебуваючи у квартирі;
• весь час їсти (не може насититися) або, навпаки, відмовлятися від їжі;
• пускати слини, важко дихати, часто ходити до туалету;
• забиватися в кут, тремтіти;
• не спати.

Важливо! Особливо неврози виявляються у собак у нічний час. Якщо собака перед сном просить почухати живіт і подає ознаки занепокоєння, це означає, що у неї проблеми з нервовою системою.

Відео — Як вивести бліх у собаки в домашніх умовах

Сверблячка та захворювання шкіри

Хвороб, які призводять до інтенсивного чесання у собак, безліч. Найчастіше зустрічаються такі:

1. Сальний хвіст (Порушення функції сальних залоз). Сверблячка спостерігається в області заднього проходу та крижів, супроводжується появою чорних вугрів. Тварина постійно тягнеться до цих місць і вилизує їх. На деякий час сверблячка вщухає, але потім знову виявляється, що змушує собаку турбуватися. Прогресуюча стадія призводить до облисіння в області основи хвоста, спини. Прищі можуть поширюватися на вуха та інші ділянки тіла.
2. Ендометрит. Хвороба запального характеру, що розвивається в матці. При цьому собака постійно лижеться та багато п`є, температура тіла збільшена. У запущеній стадії відзначається втрата апетиту, випадає шерсть.
3. Грибкові захворювання. Зазвичай у собак діагностується мікроспорія, що викликається впливом грибка. Виявити патологію може лише ветеринар під ультрафіолетовою лампою. Ділянки, уражені грибком, підсвічуються зеленим кольором.
   

   Грибкові захворювання на лапі у собаки

4. Стафілококові та стрептококові інфекції. Уражаються переважно області біля основи хвоста, задній прохід, стегна. На зазначених ділянках з`являється висип. Осередок ураження гарячий, сильно свербить і при дотику болить. Якщо захворювання не лікувати, то осередок запалення пошириться на інші ділянки. У цьому випадку існує ймовірність розвитку сепсису та некрозу тканин.
   

   Стафілококові поразки морди собаки

5. Лишай. Характеризується появою залисин. Сверблячка при цьому несильна.
6. Пітіроспороз. Виявляється в області підборіддя, губних складок, слухових проходів. Основним симптомом є поява висипу з виділенням слизу.
7. Хвороба Ауески (псевдобешенство). Збудник хвороби – герпесвірус. Хвороба дуже заразна. Починається з рясних виділень з очей, носа. Характерним симптомом є нестерпний свербіж. Симптом буває настільки сильним, що собака буквально прогризає сверблячі ділянки тіла. На жаль, ймовірність лікування тут досить мала.

Увага! Приводити до сверблячки у собак може і тривале перебування під сонячним промінням. Найчастіше це стосується вихованців із короткою вовною. Сонячний опік призводить до сильного свербіння. При цьому собака намагається почухати обпалені місця. При зіткненні з ними вихованець починає вити від болю. Можлива поява почервоніння, пухирів, підвищення температури тіла.

Докладніше про причини сверблячки у собак тут:

Відео — Сверблячка у собак

Як позбавити собаку від сверблячки

Способи лікування сверблячки залежать від причини її викликаної. Якщо джерело симптому – вплив кліщів, то ветеринар призначить такі препарати:

• мазь Бензилбензоат (20%, 10%) застосовують двічі на день кожні 2 дні - лікує свербіж, що викликається коростяним кліщем;
• аерозоль Спрегаль - можна давати і вагітним сукам, достатньо одноразового використання для позбавлення від коростяного кліща;
• для лікування вушного кліща слухові проходи обробляють борним спиртом, потім закопуються Анандіном, Ципамом, Дектою, Демосом, Барсом, ТАП-85 або Дикрезилом. Курс лікування – від 2 до 4 тижнів;
• пошкодження після розчісування змащують протизапальними мазями з загоювальним ефектом (Конькова, Вількінсона, сірчана, сірнодігтярна мазі).

Від бліх застосовують:

• краплі Барс, Фронтлайн, Стронгхолд;
• нашийники - Kiltix, Hartz UltraGuard Flea & Tick ​​Collar, СКАЛІБОР, Beaphar Ungezieferband (Підходить для виведення кліщів);
• шампуні – Фітоеліта, Майстер Бруно;
• таблетки –Сентінел, Комфортіс;
• спреї - Фронтлайн, Блохнет, Хартц, Bolfo;
• яблучний оцет, лимонну воду.

Алергія у собак лікується такими препаратами:

• при харчовій алергії виключають із раціону продукти-провокатори;
• для виведення алергенів із організму призначають Ентеросгель, чорне активоване вугілля;
• для нормалізації обмінних процесів виписують Тиквеол;
• гостру форму алергії лікують антигістамінними препаратами Кларітін, Супрастін, Тавегіл;
• при приєднанні вторинної інфекції призначають антибіотики та протигрибкові препарати.

Важливо! При харчовій алергії собаку годують гіпоалергенним кормом.

Лікування стресу, шкірних хвороб та сального хвоста

Що стосується стресів, то ветеринари рекомендують якнайшвидше зайнятися лікуванням, інакше затяжний невроз може призвести до розвитку фобій. Для початку збільшують фізичне навантаження або більше часу приділяють вигулюванню собаки. Переважно, якщо зона для гулянь буде нешумною (ліс, паркова зона).

Підняти настрій собаці можна, купивши йому нову іграшку або познайомивши її із сусідським псом (миролюбним).

Седативні препарати дають псу у крайніх випадках. Найпопулярнішим та безпечним вважається Фітекс на основі гліцерину (1 крапля на 1 кг ваги) та Стоп-стрес. Препарати знімають збудження та впливають на психогенні порушення поведінки. Прописувати подібні ліки має лише ветеринар, оскільки тут є протипоказання.

Якщо причина - бактеріальна або грибкова інфекція, то лікар призначить антибіотики з розширеним дієвим механізмом або протигрибкові засоби.

Лікування «сального хвоста» починається з обробки шкіри в основі хвоста. На запалені ділянки наносять перекис водню, або інший антисептик. Зверху накладають стерильний марлевий тампон. При необхідності лікар призначить мазі з антибіотиком. Пов`язку змінюють 1 раз на тиждень.

Увага! Щоб запобігти злизуванню ліків, на шию надягають спеціальний комір.

Собака може свербіти і кусати себе з різних причин. Щоб запобігти ускладненням, слід негайно показати вихованця ветеринару.